1. (хімія) Який стосується амідинів — органічних сполук, похідних карбонових кислот, у яких гідроксильна група замінена на аміногрупу, а кисень карбонільної групи — на атом азоту.
2. (хімія) Який має структуру амідину або містить амідинову групу.
Словник Української
1. (хімія) Який стосується амідину, містить амідин або утворений на його основі.
2. (біохімія, фармакол.) Який стосується амідинових барвників (наприклад, метиленового синього) або їх властивостей.
1. Стосовний до амідів, що стосується амідів; властивий амідам.
2. Хімічний термін, що вказує на наявність у молекулі амідної групи -C(O)NH₂ або похідних від неї груп, утворених заміщенням атомів водню.
1. Органічна хімічна реакція, в якій амідна група (-CONH₂) або атом водню в амідній групі заміщується на алкільний радикал, що призводить до утворення N-алкілзаміщених амідів.
2. Процес введення алкільного замісника в молекулу органічної сполуки через її амідну функціональну групу.
1. Функціональна група в органічній хімії, що складається з атома азоту, зв’язаного з карбонільною групою (C=O); залишок карбоксильної кислоти, у якому гідроксильна група (-OH) замінена на аміногрупу (-NH₂) або її заміщені похідні (-NHR, -NR₂). Має структуру -C(O)NRR’, де R та R’ можуть бути атомами водню або вуглеводневими радикалами.
2. У більш широкому сенсі — будь-яка група атомів, що містить амідний зв’язок (-CO-N<), характерний для класу сполук амідів.
1. Хімічна сполука, органічний проявник у фотографії, що є похідним бензолу (2,4-діамінофенол), використовувався як швидкодіючий відновник у чорно-білих проявниках.
2. (у розмовній мові, застаріле) Загальна назва фотографічного проявника на основі цієї речовини.
Хімічна реакція, в процесі якої відбувається введення амідометильної групи (–CH₂–NH₂) або її похідних у молекулу органічної сполуки.
1. Стосовний до амідопірину, що містить амідопірин або стосується його властивостей (наприклад, про лікарський засіб, хімічну сполуку).
Амідостомоз — рідкісний медичний термін, що позначає хірургічну операцію з’єднання (анастомоз) між шлунком (лат. *amidum* — крохмаль, тут у значенні, пов’язаному з травленням) та прямою кишкою, яка застосовувалася в минулому при важких пошкодженнях або непрохідності шлунково-кишкового тракту.
Амідостомоз — застаріла назва для хірургічного штучного з’єднання шлунка з прямою кишкою, створеного з метою обходу непридатної для травлення ділянки кишечника та забезпечення живлення пацієнта.