1. Технологічний процес очищення води, ґрунту, стічних вод або повітря від забруднюючих речовин за допомогою живих організмів (бактерій, грибів, водоростей, рослин) або їхніх ферментів, що розкладають шкідливі сполуки на безпечні компоненти.

2. Сукупність методів біотехнології, спрямованих на нейтралізацію та утилізацію токсичних відходів промисловості та сільського господарства шляхом біологічної деструкції.

1. Власна назва української громадської організації, що займається популяризацією біологічного різноманіття, зокрема птахів, та сприяє їх збереженню через освітні та природоохоронні проекти.

2. (Як загальний термін) Сукупність механізмів і процесів, за допомогою яких живий організм (тварина, комаха, птах тощо) визначає своє положення в просторі та орієнтується в навколишньому середовищі, використовуючи внутрішні біологічні сенсори (магніторецепція, біологічний годинник) або зовнішні орієнтири (Сонце, зірки, магнітне поле Землі).

1. Власна назва української компанії-виробника органічних добрив, біопрепаратів та засобів захисту рослин на основі природних компонентів.

2. Загальний термін для продукції (добрив, стимуляторів росту, фунгіцидів тощо) органічного походження, призначеної для сільського господарства та садівництва, яка виробляється з сировини рослинної або тваринної основи без синтетичних хімічних речовин.

1. Розділ біофізики, що вивчає оптичні властивості живих тканин, органів і організмів, а також їхню роль у функціонуванні біологічних систем.

2. Назва науково-виробничого підприємства або бренду в Україні, що спеціалізується на виробництві та реалізації медичних виробів, зокрема контактних лінз та розчинів для догляду за ними.

1. Біохімічний процес окиснення органічних речовин (нафти, вугілля, метану тощо) за участі специфічних мікроорганізмів, що призводить до їхнього розкладання або перетворення; біологічне окиснення.

2. У технології та охороні навколишнього середовища — метод очищення стічних вод, ґрунтів або повітря від органічних забруднювачів шляхом їхнього окиснення мікроорганізмами у спеціальних спорудах (біофільтрах, аеротенках).

Біооб’єкт — живий організм або його частина (клітина, тканина, орган), що використовується як об’єкт дослідження, вивчення або практичного застосування в біології, медицині, біотехнологіях тощо.

Біооб’єкт — у технічних та інженерних науках — будь-який живий організм, що розглядається як складова частина біотехнічної системи або об’єкт для біоміметичного моделювання.

1. Наукова дисципліна, що знаходиться на стику біології та техніки, вивчає будову та життєдіяльність організмів з метою використання цих знань для вирішення інженерних завдань та створення нових технічних пристроїв, матеріалів і технологій.

2. Розділ кібернетики, що займається дослідженням біологічних систем і процесів для побудови більш досконалих технічних аналогів.

1. Фахівець з біоніки — науки, що вивчає живі організми з метою застосування їхніх принципів у техніці.

2. Штучний орган, кінцівка або інша частина тіла, що функціонує за допомогою електронних, механічних чи інших технічних пристроїв і керується нервовими імпульсами людини.

3. Персонаж художніх творів (фантастики, кіно, коміксів), людина або істота, окремі органи чи частини тіла якої замінено на штучні, високотехнологічні механізми, що надають їй надлюдських здібностей.

1. (в екології) Процес заселення порожнього, безжиттєвого середовища (наприклад, новоствореного водоймища або території після виверження вулкана) живими організмами (біонтами), що призводить до формування біоценозу.

2. (в технологіях) Інтеграція біологічних принципів, структур або матеріалів у технічні системи та пристрої для покращення їх функціональності, ефективності або сумісності з довкіллям.

1. Організм, що пристосований до певних умов існування в біоценозі та характеризується специфічними зв’язками з іншими організмами та навколишнім середовищем.

2. В екології — окремий живий організм, індивід, що розглядається як елементарна складова частина популяції та біоценозу.