1. (в екології) Процес заселення порожнього, безжиттєвого середовища (наприклад, новоствореного водоймища або території після виверження вулкана) живими організмами (біонтами), що призводить до формування біоценозу.
2. (в технологіях) Інтеграція біологічних принципів, структур або матеріалів у технічні системи та пристрої для покращення їх функціональності, ефективності або сумісності з довкіллям.