Словник Української
1. (в астрономії) Пов’язаний з анаберацією — явищем зміни видимої орбіти небесного тіла, спричиненим складним рухом спостерігача разом із Землею навколо Сонця; що стосується обчислення або врахування цієї зміни.
2. (у геодезії та картографії) Пов’язаний з анаберацією — зміною видимих координат світила на небесній сфері, що виникає через скінченність швидкості світла та рух спостерігача; що стосується виправлення цих спостережень.
Анаберація — у геології: процес підняття та відновлення гірських порід або ділянок земної кори, що зазнали попереднього опускання (субсиденції) або руйнування.
Анаберація — у медицині (застаріле): підвищення життєвого тонусу організму, його активізація та зміцнення; протилежне до кахексії (виснаження).
1. Організм, здатний впадати в стан анабіозу — тимчасового припинення життєвих функцій або їх різкого уповільнення з подальшим відновленням за сприятливих умов.
2. У вузькому, історичному значенні — мікроорганізм, який, на думку деяких вчених минулого, нібито міг виникати з неживої речовини (за теорією самозародження).
Анаболоїди — синтетичні сполуки, що імітують дію анаболічних стероїдів, стимулюючи синтез білків і м’язовий ріст, але з меншою кількістю побічних ефектів або зміненою структурою.
1. (мед.) Вакцина, що містить знешкоджені (інактивовані) патогенні мікроорганізми або їх фрагменти, призначена для стимуляції імунної відповіді та вироблення імунітету проти певної інфекційної хвороби.
2. (вет.) Інактивована вакцина, що застосовується в ветеринарії для профілактики інфекційних захворювань у тварин.
1. Власна назва давньоєгипетського міста в Середньому Єгипті, відомого також під грецькою назвою Антінойополь, заснованого римським імператором Адріаном на честь свого фаворита Антінóя.
2. В археології та історії — термін для позначення цього міста, його руїн або знайдених там артефактів.
1. (в астрономії) такий, що стосується анагалактичних об’єктів — небесних тіл (галактик, квазарів тощо), розташованих поза межами нашої галактики Чумацький Шлях.
2. (у фантастиці) такий, що стосується подорожей або зв’язку між різними галактиками.
Анагліатоскоп — оптичний прилад для перегляду анагліфів (стереоскопічних зображень, створених шляхом накладання двох кольорових зображень, що відрізняються між собою зсувом) через світлофільтри (зазвичай червоний та синьо-зелений), що дозволяє сприймати об’ємну, стереоскопічну картину.
Анагліптоскоп — оптичний прилад для перегляду анагліфів (стереоскопічних зображень, створених шляхом накладання двох кольорових зображень, що відрізняються зсувом), який забезпечує ефект об’ємності завдяки світлофільтрам (зазвичай червоного та блакитного кольорів), встановленим у спеціальних окулярах.
1. Стереоскопічний метод отримання об’ємного зображення, заснований на роздільному сприйнятті кольорів; для кожного ока створюється окреме зображення (зазвичай червоне та блакитне), які при накладенні через кольорові фільтри (очки) утворюють ефект глибини та об’ємності.
2. Саме об’ємне зображення, створене за допомогою цього методу.