Значення
- (Біологія) –
Організм, здатний впадати в стан анабіозу — тимчасового припинення життєвих функцій або їх різкого уповільнення з подальшим відновленням за сприятливих умов.
- (Біологія) –
У вузькому, історичному значенні — мікроорганізм, який, на думку деяких вчених минулого, нібито міг виникати з неживої речовини (за теорією самозародження).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. анабіонт, р. анабіонта, д. анабіонтові, з. анабіонта, о. анабіонтом, м. анабіонті, к. анабіонте