Словник Української
1. Напрям у дослідженні міфології та релігії, що тлумачить богів та героїв міфів як історичних осіб, згодом обожнених нащадками, а міфічні оповіді — як перебільшені розповіді про реальні події.
2. Наукова концепція, заснована на вченні давньогрецького філософа Евгемера (IV–III ст. до н. е.), який у праці «Священний запис» висловив думку, що боги походять від видатних царів і полководців, яких народ почав шанувати як божества.
Ґуральництво — виробництво горілки та інших спиртних напоїв шляхом перегонки (дистиляції) спирту з бродних рідин; спиртоваріння.
Ґуральництво — галузь промисловості, що займається таким виробництвом; спиртоварна промисловість.
Ґуральництво — історична назва для підприємства, де виробляли горілку (гуральні, броварні).
1. Власна назва села в Україні, що входить до складу Бучанського району Київської області.
2. (у множині, розм.) Назва вузької, болотистої ділянки лісу або заростей у низині, де важко пройти через наявність в’язкої грязі, води та густої рослинності; гирло, трясовина.
Гавлик — власна назва, що походить від прізвища українського письменника, громадського діяча та публіциста Івана Гавлика (1922–2003).
Гавлик — розмовна назва літературної премії імені Івана Гавлика, яка заснована у 2004 році та присуджується за кращі твори в галузі сатири і гумору.
1. Дерев’яна покрівельна деталь у вигляді тонкої дощечки з клиноподібним перерізом або зі скошеним краєм, що укладається внахлест для утворення водонепроникного покриття дахів.
2. Застаріла назва для будь-якої тонкої дерев’яної пластини, луски, що відколюється від колоди.
1. Множина від слова “в’яз” — листопадні дерева роду Ulmus родини в’язових (Ulmaceae), що мають цінну деревину та часто використовуються в озелененні.
2. Рідкісна застосувальна форма множини від слова “в’язь” (застаріле “в’яз”) у значенні “в’язниця”, “темниця”, “ув’язнення”.
1. Філософсько-релігійне вчення, запроваджене давньогрецьким мислителем Евгемером, яке тлумачить походження богів як обожнення видатних людей минулого (царів, героїв, засновників держав).
2. Конкретне тлумачення (пояснення) міфологічного божества чи міфічної події з позицій цього вчення, тобто як реальної, але пізніше міфологізованої історичної особи чи події.
1. Особа, яка позбавлена волі та утримується під вартою в місцях позбавлення волі (тюрмі, в’язниці, таборі тощо) за рішенням суду або іншого уповноваженого органу.
2. (переносне значення) Той, хто перебуває в стані несвободи, залежності, обмеження; невільник.
1. Той, хто займається в’язанням; майстер з в’язання виробів із пряжі.
2. Рідкісна назва для інструменту (гачка, спиці) або пристрою, призначеного для механічного в’язання.
3. У техніці: робочий елемент в’язальної машини, що безпосередньо формує петлі.
4. У зоології: народна назва деяких видів павуків, які плетуть великі ловчі сітки (кругопряди).
1. Підприємство, де виробляють спирт і горілчані вироби шляхом перегонки бродних рідких продуктів (здебільшого з зерна, картоплі, буряків); спиртозавод, винокурний завод.
2. Застаріла назва для самогонного апарату або приміщення, де здійснювалося нелегальне винокуріння.
3. (У власній назві) Частина географічних назв (наприклад, селищ, урочищ), що походять від історичного місця розташування такого підприємства.