Значення
- (Релігія) –
Напрям у дослідженні міфології та релігії, що тлумачить богів та героїв міфів як історичних осіб, згодом обожнених нащадками, а міфічні оповіді — як перебільшені розповіді про реальні події.
- (Філософія) –
Наукова концепція, заснована на вченні давньогрецького філософа Евгемера (IV–III ст. до н. е.), який у праці «Священний запис» висловив думку, що боги походять від видатних царів і полководців, яких народ почав шанувати як божества.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. евгемеристика, р. евгемеристики, д. евгемеристиці, з. евгемеристику, о. евгемеристикою, м. евгемеристиці, к. евгемеристико