1. Стосунний до аеростата, властивий аеростату; призначений для аеростата.
2. Який здійснюється за допомогою аеростата, пов’язаний із застосуванням аеростатів.
Словник Української
1. Стосунний до аеростата, властивий аеростату; призначений для аеростата.
2. Який здійснюється за допомогою аеростата, пов’язаний із застосуванням аеростатів.
Аеросуміш — суміш газів, що становить атмосферу Землі або іншої планети; повітря.
Аеросуміш — технічна газоподібна суміш, що складається з двох або більше компонентів (наприклад, кисню та азоту, гелію та аргону тощо), яка використовується в промисловості, медицині або наукових дослідженнях.
Аеросуміш — дисперсна система, що складається з дрібних частинок рідини або твердого тіла, розподілених у газовому середовищі (наприклад, туман, дим).
Аеротаксація — це вид авіаційних послуг, що полягає в оренді легкого повітряного судна (вертольота або невеликого літака) для перевезення пасажирів за індивідуальним маршрутом і розкладом, за аналогією з наземним таксі.
Аеротаксація — це комерційна діяльність авіаційних компаній або приватних перевізників з надання послуг швидкого та гнучкого авіаперевезення на легких повітряних суднах.
Аеротаксис — рух організмів (найчастіше бактерій, дрібних комах, насіння рослин) або окремих клітин у напрямку до джерела кисню або, навпаки, від нього.
1. Спеціальний резервуар для очищення стічних вод шляхом їх аерації (насичення киснем), де органічні речовини окислюються за допомогою мікроорганізмів у присутності атмосферного кисню.
2. Технологічна ємність у системах біологічного очищення води, обладнана пристроями для примусової подачі повітря (аераторами) для інтенсифікації процесу окислення забруднень.
Лікувальне застосування свіжого повітря, що полягає у тривалому перебуванні на відкритому повітрі або у спеціально обладнаних приміщеннях з регульованим кліматом з метою оздоровлення та профілактики захворювань.
Розділ фізики, що вивчає термодинамічні властивості газів (переважно повітря) та процеси теплообміну в умовах їхнього руху, зокрема при високих швидкостях.
Аеротермометр — метеорологічний прилад для вимірювання температури повітря, що зазвичай складається з термометра, захищеного від впливу прямих сонячних променів та опадів спеціальною будівлею (метеорологічною будкою).
Аеротермопружність — розділ механіки, що вивчає взаємодію та сукупний вплив аеродинамічних, теплових і пружних сил на конструкції, особливо в умовах надзвукових та гіперзвукових швидкостей польоту літальних апаратів.
Аероторія — власна назва української компанії, що спеціалізується на розробці, виробництві та впровадженні сучасних безпілотних авіаційних комплексів для цивільного та спеціального застосування.