drevosliv.com

Словник Української

  • антикуб

    1. (математика, геометрія) Опуклий багатогранник, який є дзеркальною протилежністю (енантіоморфом) звичайного куба; має всі властивості куба, але не може бути суміщений з ним шляхом обертання в тривимірному просторі, подібно до того, як права та ліва рука є дзеркальними відображеннями одна одної.

    2. (філософія, символізм) У певних концепціях та художніх творах — уявний або абстрактний об’єкт, що протистоїть або є протилежністю кубу як символу стабільності, порядку та матеріального світу; може символізувати хаос, деструкцію чи іншу форму реальності.

  • антикультовий

    1. Спрямований проти культу (особи, ідеї, явища); що виступає проти надмірного шанування, піднесення чи ідеалізації кого-, чого-небудь.

    2. Пов’язаний з критикою, розвінчанням або боротьбою проти релігійних культів, сект або тоталітарних груп, що застосовують методи психологічного впливу та контролю над прихильниками.

  • антикуркульський

    1. Спрямований проти куркулів (заможних селян-власників), їхнього господарського укладу та політики; такий, що стосується боротьби з куркулями як соціальним прошарком.

    2. Стосунний до політичних заходів, законодавчих актів або ідеології, спрямованих на ліквідацію куркульства як класу (переважно в контексті радянської колективізації та репресій 1920–1930-х років).

  • антиламбда-гіперон

    Антиламбда-гіперон — у фізиці елементарних частинок: античастинка до лямбда-гіперона, що має однакову з ним масу, спін та час життя, але протилежні знаки електричного заряду, баріонного числа та інших квантових характеристик.

  • антилептон

    Антилептон — елементарна частинка, що є античастинкою до одного з лептонів (наприклад, електрону, мюону, тау-лептону або відповідного нейтрино); має ту саму масу, спін та час життя, що й лептон, але протилежні знаки електричного заряду та інших квантових чисел (наприклад, лептонного заряду).

  • антилізин

    1. Речовина, що здатна нейтралізувати дію лізину — ферменту, який розчиняє клітини бактерій.

    2. В імунології — специфічне антитіло, що виробляється в організмі у відповідь на введення лізину та інгібує його активність.

  • антилінійний

    1. (у математиці, фізиці) Такий, що не є лінійним; що не підпорядковується принципу суперпозиції, не може бути описаний лінійними рівняннями або залежністю.

    2. (у мистецтві, дизайні) Характеризується відмовою від прямих ліній та чітких геометричних форм; органічний, плавний, криволінійний.

    3. (переносно) Такий, що не розвивається послідовно, поступально або логічно; що порушує звичну лінійність мислення, розповіді чи структури.

  • антибіотикопрофілактика

    1. Медичний термін, що означає профілактичне застосування антибіотиків для запобігання розвитку бактеріальних інфекцій під час хірургічних операцій, інвазивних процедур або у пацієнтів з високим ризиком інфікування.

    2. У ширшому сенсі — стратегія або комплекс заходів, спрямованих на попередження інфекційних захворювань шляхом превентивного призначення антибіотичних препаратів.

  • антибіотикорезистентність

    Здатність мікроорганізмів (бактерій, грибків, найпростіших) виживати та розмножуватися за наявності антибіотиків, що робить лікування ними неефективним.

    Властивість штаму мікроорганізмів бути стійким до дії одного або декількох антибіотиків, що виникає внаслідок мутацій або набуття генів резистентності.

    Медико-біологічне явище глобального масштабу, що характеризує втрату ефективності антибіотиків через широке та нерозумне їх застосування в медицині та тваринництві.

  • антибіотикостійкий

    1. (про мікроорганізми, зокрема бактерії) Здатний виживати та розмножуватися за наявності антибіотиків, що зазвичай їх знищують або пригнічують; стійкий до дії одного або декількох антибіотиків.

    2. (про інфекційне захворювання) Викликаний мікроорганізмами, що мають стійкість до антибіотиків, і тому важко піддається лікуванню стандартними препаратами.