Словник Української
1. Органічна сполука, продукт окиснення сечової кислоти, що використовується в наукових дослідженнях для експериментального викликання цукрового діабету у лабораторних тварин шляхом селективного ушкодження клітин підшлункової залози.
2. (іст.) Застаріла торгова назва одного з барвників, отриманого з сечової кислоти.
1. (у генетиці) такий, що здатний викликати алолізис — явище, при якому один генетичний елемент (наприклад, плазміда) спричиняє лизис (розпад) клітини, що містить інший, споріднений генетичний елемент.
2. (про речовину, фактор) що викликає або індукує процес лизису (розчинення, руйнування) клітин, зокрема бактерій.
Алолог — у давньогрецькій міфології: один з чотирьох коней, запряжених у колісницю бога Геліоса (бога Сонця); інші коні мали імена Еой, Флегон та Піроїс.
1. (у біології, фізіології) такий, що описує або стосується алометрії — нерівномірного зростання різних частин організму або органів, коли їхні розміри змінюються з різною швидкістю впродовж індивідуального розвитку або при порівнянні різних видів.
2. (у математиці, статистиці) такий, що характеризується або описується алометричним рівнянням (алометричною залежністю), де одна змінна пропорційна іншій змінній, піднесеній до певного степеня.
Аломієлотрансплантація — медична процедура трансплантації (пересадки) мієлоїдної тканини або стовбурових клітин крові від здорового донора (алогенна трансплантація) реципієнту з метою відновлення функції кісткового мозку після високодозної хіміотерапії або опромінення, що застосовується, зокрема, при лікуванні лейкемій, лімфом, апластичної анемії та деяких генетичних захворювань.
Аломіксис — власна назва фармацевтичного препарату, антигістамінного засобу на основі олопатадину, що застосовується у формі очних крапель для лікування симптомів сезонного алергічного кон’юнктивіту (свербіж, почервоніння, сльозотеча).
Аломоногетероплоїд — організм, клітини якого містять кілька різних наборів хромосом (гетероплоїдія), причому хоча б один із цих наборів походить від генетично віддаленого виду (алоплоїдія), а інші можуть бути його власними збільшеними наборами (автоплоїдія). Цей складний термін описує специфічну поліплоїдну структуру геному, що поєднує ознаки алоплоїдії та автоплоїдії.
Алосинапсис — у давньогрецькій риториці: стилістичний прийом, при якому мовець звертається до уявного співрозмовника, що відсутній або не може відповісти, з метою емоційного впливу на слухачів.
Алосинапсис — у сучасному літературознавстві та мовознавстві: різновид апострофи (риторичного звертання), що передбачає звернення до неживого предмета, абстрактного поняття, померлої особи або божества як до живої істоти.
Алосома — те саме, що алохромосома; будь-яка хромосома клітини, яка не є статевою хромосомою (аутосомою).