Електроскоп — прилад для виявлення електричних зарядів та їх знака, що діє на основі взаємного відштовхування заряджених стрілок або листочків.
-
волжидит
Волжидит — власна назва рідкісного мінералу, водного фосфату алюмінію та заліза, названого на честь місцевості Волжид у Чехії.
-
волжанка
1. Жінка або дівчина, яка народилася або живе в регіоні річки Волги (Росія).
2. Рослинна декоративна культура з родини розових, багаторічна трав’яниста рослина з великими пухнастими волотями білих або кремових квіток; таволжанка, арункус (Aruncus).
3. Музичний твір (зазвичай пісня або романс), присвячений Волзі або пов’язаний з нею.
-
гебраїстика
Галузь філології, що вивчає іврит, давньоєврейську писемність, літературу та культуру.
-
електросистема
Електросистема — це сукупність електричних станцій, електричних мереж та споживачів електроенергії, об’єднаних єдиним технологічним процесом виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної енергії.
Електросистема — це комплекс електротехнічних пристроїв та апаратів, що забезпечують виробництво, розподіл і споживання електричної енергії в межах певного об’єкта (наприклад, будівлі, підприємства, корабля).
-
волжанин
1. Мешканець або уродженець території, розташованої вздовж річки Волги, зокрема Поволжя.
2. Представник народів або етнічних груп, що історично проживають у басейні річки Волги.
3. (заст.) Житель міста Волзький (Росія) або належний до нього.
-
гебраїст
1. Фахівець з гебраїстики — науки, що вивчає іврит, давньоєврейську писемність, літературу та культуру.
2. Дослідник, який спеціалізується на вивченні давньоєврейської мови та текстів, написаних нею.
-
волжани
1. Мешканці або уродженці території, прилеглої до річки Волги, або всього Волзького регіону.
2. Назва спортивного клубу (футбольної команди) з міста Ярославль (Росія), що історично походить від географічної назви річки Волги.
-
електросинтез
Електросинтез — хімічний синтез речовин, що здійснюється за допомогою електричного струму, зазвичай шляхом окисно-відновних реакцій на електродах в електролітичній комірці.
-
воленька
1. Власна назва, що походить від слова “воля” та використовується як народна форма жіночого імені (Воля, Володимира) або як зменшувально-пестливе прізвисько.
2. У переносному, часто іронічному значенні — прояв чиєїсь особистої волі, бажання, примхи; каприз. (Наприклад: “Робити щось на свою воленьку”).