Карбонілмоносульфід — неорганічна бінарна сполука з хімічною формулою OCS, що складається з атомів Карбону, Оксигену та Сульфуру; безбарвний газ, важчий за повітря, що утворюється при неповному згорянні вуглецю або його сполук. Також відомий як оксид карбонілу або сульфокарбоніл.
-
карбонілйодид
Карбонілйодид — неорганічна сполука з хімічною формулою COI₂, що є йодним аналогом фосгену, утворюється при взаємодії моноксиду вуглецю з йодом за високого тиску або під дією ультрафіолетового випромінювання.
-
дюралька
Дюралька — розмовна назва дюралюмінію, легкого та міцного сплаву алюмінію з міддю, магнієм та марганцем, що широко використовується в авіаційній промисловості та машинобудуванні.
Дюралька — розмовна назва виробу (листа, профілю, деталі) з дюралюмінію.
-
карбонілгідрид
Хімічна сполука, що містить карбонільну групу (=С=О), зв’язану з атомами водню, найпростішим представником якої є метаналь (формальдегід) H₂C=O.
-
дюраль
Легкий та міцний сплав на основі алюмінію з домішками міді, магнію та марганцю, що відрізняється високою міцністю після термічного оброблення (гартування та старіння); дюралюміній.
-
карбонілбромід
Карбонілбромід — неорганічна сполука, бромангідрид вугільної кислоти, що має формулу COBr₂; безбарвна, дуже токсична та летка рідина з різким запахом, яка легко гідролізується.
Карбонілбромід — застаріла назва фосгену (COCl₂), отримана заміною атома хлору на бром; історичний термін у хімії.
-
дюни
1. Піщані пагорби, утворені вітром на морських узбережжях, берегах великих озер або в пустелях; піщані кучугури.
2. (у геоморфології) Позитивні форми рельєфу, що складаються з піску, нанесеного та зміщеного вітром, характерні для аридних та прибережних ландшафтів.
-
карбонілазид
Карбонілазид — міжнародна непатентована назва (МНН) протитуберкульозного препарату з групи гідразідів ізонікотинової кислоти, що застосовується в комбінованій терапії туберкульозу.
-
карбоніл
Карбоніл — двохатомна група, що складається з атома Карбону та атома Оксигену, з’єднаних подвійним зв’язком (C=O); ключова функціональна група в органічній хімії, що входить до склади альдегідів, кетонів, карбонових кислот та їх похідних.
Карбоніл — хімічна сполука, що містить карбонільну групу, зокрема, в неорганічній хімії — сполуки металів з оксидом Карбону, наприклад, нікель карбоніл (Ni(CO)₄).
-
дюна
1. Піщаний пагорб, утворений вітром на морських узбережжях, річкових долинах або в пустелях.
2. (у планетології) Аналогічне піщане утворення на поверхні інших планет, наприклад, Марса.