воленька

1. Власна назва, що походить від слова “воля” та використовується як народна форма жіночого імені (Воля, Володимира) або як зменшувально-пестливе прізвисько.

2. У переносному, часто іронічному значенні — прояв чиєїсь особистої волі, бажання, примхи; каприз. (Наприклад: “Робити щось на свою воленьку”).

Приклади:

Приклад 1:
Не моя воленька: силує!
— Невідомий автор