1. Який викликає ганьбу, сором, принижує честь і гідність; ганебний, сороміцький.
2. Який виражає ганьбу, осуд; повний зневаги.
Словник Української
1. Який викликає ганьбу, сором, принижує честь і гідність; ганебний, сороміцький.
2. Який виражає ганьбу, осуд; повний зневаги.
1. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області.
2. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Хмельницькій області.
3. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Чернівецькій області.
4. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Тернопільській області.
5. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Волинській області.
6. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Рівненській області.
7. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Житомирській області.
8. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Київській області.
9. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Черкаській області.
10. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Вінницькій області.
11. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Харківській області.
12. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Полтавській області.
13. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Сумській області.
14. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Чернігівській області.
15. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Дніпропетровській області.
16. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Запорізькій області.
17. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Донецькій області.
18. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Луганській області.
19. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Херсонській області.
20. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Миколаївській області.
21. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Одеській області.
22. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Кіровоградській області.
23. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Закарпатській області.
24. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Івано-Франківській області.
25. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Тернопільській області.
26. Вимок — власна назва села в Україні, зокрема села у Волинській області
Власна назва, що позначає українську національну концепцію, соціальний та етичний ідеал, який полягає в активному, свідомому та відповідальному прагненні особистості, громади чи нації до найвищих духовних, інтелектуальних, культурних та матеріальних досягнень, самовдосконалення та розкриття свого потенціалу на шляху до свободи і благополуччя.
Філософсько-етичний термін, що описує стан досягнення внутрішньої сили, цілісності, самодостатності та здатності реалізовувати власну волю, долаючи виклики; внутрішня потужність, що дозволяє бути господарем власного життя.
Ектоглія — власна назва рідкісного жіночого імені грецького походження.
Ектоглія — у медицині та біології: рідкісний термін, що може позначати зовнішнє виділення або секрет, що продукується клітинами назовні (від грецьких основ “екто-” — зовнішній та “-глія” — виділення, клей).
Дія за значенням дієслова “ганьбити”; осудження, докори, приниження когось, викриття чиєїсь провини з метою заподіяння моральної шкоди.
Вимогливість — властивість за значенням прикметника “вимогливий”; вимогливе ставлення до когось, чогось.
Офіційний документ, який містить вимогу банку-кореспондента до банку-кореспондента сплатити одержувачеві певну суму грошей або надати йому акредитив на зазначених умовах, а також доручення одержувачеві цієї вимоги зарахувати суму на рахунок банку, що її видав.
1. (у біології) такий, що розвивається або утворюється зовні, ззовні організму або будь-якої структури; зовнішнього походження.
2. (у медицині та фізіології) викликаний зовнішніми факторами, що діють на організм; екзогенний.
1. Такий, що зазнав ганьби, приниження; опозорений, знеславлений.
2. Який викликає почуття ганьби, сорому; ганебний, ганьбий.
1. Офіційно висловлене чи зафіксоване прохання або розпорядження, яке має бути обов’язково виконане; обов’язкова умова, правило.
2. (у множині) Сукупність правил, норм, яким має відповідати якість, стан, функціонування чогось.
3. (заст.) Письмовий документ, наказ, розпорядження, видані уповноваженою особою.
4. (заст., екон.) Письмова заявка на отримання матеріальних цінностей, грошей тощо зі складів, кас.