Артистка — це жіночий відповідник до слова «артист». Наприклад, у художній літературі зустрічається: «Молодий голос артистки заспівав коротенькі пісні Вебера, Шуберта й Шумана» (М. Н.-Лев., 1956). Також: «Ось вулиця, будинок і квартира записані. Там дівчина жила. Була вона артисткою кіно» (М. Рильський, 1948).
-
артифакія
Стан ока, за якого в ньому знаходиться штучний кришталик, встановлений хірургічним шляхом для лікування катаракти.
-
артишок
Артишок — це багаторічна овочева культура (ботанічна назва Cynara scolymus), що має велике перисте листя та утворює їстівні м’ясисті суцвіття-головки. Для його розведення застосовують вегетативний спосіб — поділ куща, або ж вирощують із насіння.
Цим же словом називають і саму м’ясисту квіткову головку артишоку, яка вживається в їжу як овоч.
-
артілець
Артілець — це іменник чоловічого роду (льця), який означає особу, що входить до складу артілі. У художньому творі Олеся Гончара (том І, 1954, сторінка 474) персонаж, повернувшись додому, розповідає про побачене саме членам артілі, звертаючись до них словом «артільцям».
-
артіль
Артіль — це об’єднання працівників однієї спеціальності, створене для спільної діяльності, де засоби виробництва є спільними. Наприклад, після звільнення західноукраїнських земель народні умільці-різьбярі заснували у Косові артіль під назвою “Гуцульщина”, до якої приєдналася чисельна група талановитих майстрів цього ремесла з міста та сусідніх сіл (Матеріали з етногр.., 1956, 4). Також у художній літературі зустрічається образ рибальських артілей: “А там, на дунайській хвилі, Розвіявся вимпел багряний, І збратані в дружній артілі Рибальські пливуть каравани” (Нагн., Вибр., 1957, 164).
Сільськогосподарська артіль — це добровільне кооперативне товариство селян, метою якого є ведення масштабного соціалістичного сільського господарства; інша назва такого об’єднання — колгосп.
-
артільний
1. Прикметник, що утворений від іменника «артіль» і виражає належність чи зв’язок із нею. Як приклад використання наведено рядки: «В синім, яснім надвечір’ї… Чистим артільним подвір’ям з хлопцями йдемо додому» (Гірник, «Сонце…», 1958).
2. Те саме, що спільний або колективний. У цитаті з «Біографії Леніна» (1955) Володимир Ілліч зазначав, що дрібне господарство не виведе із злиднів, тому потрібно переходити до великого, артільного, тобто колективного, господарства.
-
артільник
Артільник — це особа, яка входить до складу артілі. У художньому тексті це слово вживається для позначення членів колективу (бригади), до якого належать різні вікові групи: молодь і старші (О. Вишня, 1956). Також артільниками називали селян, об’єднаних у громадське господарство, на яких могли впливати чутки та спонукати до певних дій (І. Епік, 1958).
-
артільниця
Іменник жіночого роду, що позначає жінку або дівчину, яка є членом артілі.
-
артільно
Прислівник, утворений від прикметника «артільний» у значенні номер два.
Виконувати роботу спільно, артіллю.
-
артос
Церковний термін, що позначає частинки просфори, які розподіляють вірним після завершення таїнства Причастя.