артільний

[ɑrtilʲnɪj] Прикметник

Буква:А

Значення

  1. (Історія) –

    Прикметник, що утворений від іменника «артіль» і виражає належність чи зв’язок із нею. Як приклад використання наведено рядки: «В синім, яснім надвечір’ї… Чистим артільним подвір’ям з хлопцями йдемо додому» (Гірник, «Сонце…», 1958).

  2. (Історія) –

    Те саме, що спільний або колективний. У цитаті з «Біографії Леніна» (1955) Володимир Ілліч зазначав, що дрібне господарство не виведе із злиднів, тому потрібно переходити до великого, артільного, тобто колективного, господарства.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. артільний, р. артільного, д. артільному, з. артільного, о. артільним, м. артільнім

Більше записів