Словник Української Мови
Буква
1. Офіційно висловлене чи зафіксоване прохання або розпорядження, яке має бути обов’язково виконане; обов’язкова умова, правило.
2. (у множині) Сукупність правил, норм, яким має відповідати якість, стан, функціонування чогось.
3. (заст.) Письмовий документ, наказ, розпорядження, видані уповноваженою особою.
4. (заст., екон.) Письмова заявка на отримання матеріальних цінностей, грошей тощо зі складів, кас.
Приклад 1:
Такою є вимога закону збереження енергії. Спрямованість декількох товаровиробників на один сегмент ринку або формування продажу деяких товарних позицій в умовах відставання споживання неминуче призведе до турбулентності і катастрофічного падіння продажів.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 2:
Прикладом може служити «вимога 500 -годинного логістичного циклу», висунута великою американською роздрібною мережею з торгівлі одягом “The Limited”. Її східноазійські партнери в Китаї через три тижні після отримання тканин і моделей повинні забезпечити наявність готового товару на полицях магазинів в США, що вони успішно виконують – за допомогою авіадоставки продукції.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”
Приклад 3:
Ця вимога зводиться до виконання співвідношення = − Tf 1e ε c 2 kT 0 0 2 ννπ νε ν . Але 0νε є характеристикою лише самого осцилятора, а тому не може зал е- жати від т емператури Т – макроскопічного параметра, що визначає стан речовини і випромінювання.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”