Вимовність — властивість звуків мови, що полягає у можливості їх чіткого артикулювання та акустичного сприйняття; здатність бути вимовленими.
Вимовність — у фонетиці: характеристика звуків мови (на відміну від безмовних пауз), що утворюються внаслідок роботи мовленнєвого апарату та мають чітку акустичну форму.