АСИНХРОННИЙ, -а, -е (книжне). Такой, що відбувається не в один і той самий момент з чимось, не має часової збіжності; неодночасний. Антонім до слова «синхронний».
У техніці, зокрема в електромеханіці, це поняття описує рух, коли швидкість обертання провідникового витка відстає від швидкості зміни обертового магнітного поля. Саме через цю різницю в швидкостях обертання витка та поля його вважають асинхронним, тобто неодночасним (Курс фізики, II, 1956, 203).