Древослів

Словник Української Мови

асистолія

[ɑsɪstolijɑ] Іменник

Буква:А

Значення

  1. (Медицина) –

    Раптове припинення скорочувальної функції серцевого мʼязу, що призводить до порушення роботи серця.

  2. (Медицина) –

    Повна зупинка серцевої діяльності, супроводжувана відсутністю електричних потенціалів у кардіоміоцитах (на електрокардіограмі реєструється як ізолінія).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. асистолія, р. асистолії, д. асистолії, з. асистолію, о. асистолією, м. асистолії, к. асистоліє

Більше записів