асинхронний
[ɑsɪnxronnɪj] Прикметник
Буква:А
Значення
- (Техніка) –
АСИНХРОННИЙ, -а, -е (книжне). Такой, що відбувається не в один і той самий момент з чимось, не має часової збіжності; неодночасний. Антонім до слова «синхронний».
- (Техніка) –
У техніці, зокрема в електромеханіці, це поняття описує рух, коли швидкість обертання провідникового витка відстає від швидкості зміни обертового магнітного поля. Саме через цю різницю в швидкостях обертання витка та поля його вважають асинхронним, тобто неодночасним (Курс фізики, II, 1956, 203).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. асинхронний, р. асинхронного, д. асинхронному, з. асинхронного, о. асинхронним, м. асинхроннім