Словник Української
Артишок — це багаторічна овочева культура (ботанічна назва Cynara scolymus), що має велике перисте листя та утворює їстівні м’ясисті суцвіття-головки. Для його розведення застосовують вегетативний спосіб — поділ куща, або ж вирощують із насіння.
Цим же словом називають і саму м’ясисту квіткову головку артишоку, яка вживається в їжу як овоч.
Артілець — це іменник чоловічого роду (льця), який означає особу, що входить до складу артілі. У художньому творі Олеся Гончара (том І, 1954, сторінка 474) персонаж, повернувшись додому, розповідає про побачене саме членам артілі, звертаючись до них словом «артільцям».
Артіль — це об’єднання працівників однієї спеціальності, створене для спільної діяльності, де засоби виробництва є спільними. Наприклад, після звільнення західноукраїнських земель народні умільці-різьбярі заснували у Косові артіль під назвою “Гуцульщина”, до якої приєдналася чисельна група талановитих майстрів цього ремесла з міста та сусідніх сіл (Матеріали з етногр.., 1956, 4). Також у художній літературі зустрічається образ рибальських артілей: “А там, на дунайській хвилі, Розвіявся вимпел багряний, І збратані в дружній артілі Рибальські пливуть каравани” (Нагн., Вибр., 1957, 164).
Сільськогосподарська артіль — це добровільне кооперативне товариство селян, метою якого є ведення масштабного соціалістичного сільського господарства; інша назва такого об’єднання — колгосп.
1. Прикметник, що утворений від іменника «артіль» і виражає належність чи зв’язок із нею. Як приклад використання наведено рядки: «В синім, яснім надвечір’ї… Чистим артільним подвір’ям з хлопцями йдемо додому» (Гірник, «Сонце…», 1958).
2. Те саме, що спільний або колективний. У цитаті з «Біографії Леніна» (1955) Володимир Ілліч зазначав, що дрібне господарство не виведе із злиднів, тому потрібно переходити до великого, артільного, тобто колективного, господарства.
Артільник — це особа, яка входить до складу артілі. У художньому тексті це слово вживається для позначення членів колективу (бригади), до якого належать різні вікові групи: молодь і старші (О. Вишня, 1956). Також артільниками називали селян, об’єднаних у громадське господарство, на яких могли впливати чутки та спонукати до певних дій (І. Епік, 1958).
Іменник жіночого роду, що позначає жінку або дівчину, яка є членом артілі.
Прислівник, утворений від прикметника «артільний» у значенні номер два.
Виконувати роботу спільно, артіллю.
Церковний термін, що позначає частинки просфори, які розподіляють вірним після завершення таїнства Причастя.
Артеріосклероз — це хронічна хвороба артерій, при якій стінки судин втрачають еластичність і потовщуються через накопичення в них кальцієвих сполук і ліпідів.
1. Артерія — це судина, яка транспортує кров від серця до всіх органів і тканин. Найпотужніша така судина, аорта, бере початок із лівого шлуночка серця, а потім розділяється на менші відгалуження — власне артерії.
2. У переносному значенні артерією називають головну транспортну або комунікаційну магістраль: залізницю, судноплавну водну артерію, канал, центральну вулицю міста тощо.