Асинергія — це медичний термін, що означає порушення координації м’язових груп під час виконання складних рухів, яке може бути частковим або повним. Воно характеризується нездатністю об’єднати окремі моторні компоненти в єдину цілісну дію. Цей симптом зазвичай виникає при ураженнях мозочка.
-
асинхронія
У медицині це стан, коли різні системи, органи або їх функції розвиваються з різною швидкістю, тобто один випереджає, а інший відстає.
Загальне значення — це порушення часової узгодженості між подіями або процесами.
-
асинхронний
АСИНХРОННИЙ, -а, -е (книжне). Такой, що відбувається не в один і той самий момент з чимось, не має часової збіжності; неодночасний. Антонім до слова «синхронний».
У техніці, зокрема в електромеханіці, це поняття описує рух, коли швидкість обертання провідникового витка відстає від швидкості зміни обертового магнітного поля. Саме через цю різницю в швидкостях обертання витка та поля його вважають асинхронним, тобто неодночасним (Курс фізики, II, 1956, 203).
-
асинхронність
Абстрактний іменник, утворений від прикметника «асинхронний»; означає властивість або стан, що відповідає значенню цього слова.
-
асистанс
Асистанс — це комплекс послуг, передбачений страховим договором, що забезпечує медичну, технічну та фінансову допомогу саме тоді, коли вона необхідна. Ця практика, поширена за кордоном, покликана гарантувати безпеку мандрівників під час відвідин інших держав, зокрема у випадках захворювання чи нещасного пригоду.
-
асистент
Асистент — це особа, яка допомагає професору, лікарю чи іншому фахівцеві у певній діяльності. Як приклад: професор керував моєю працею, і я виконував обов’язки його асистента (Шовк., Інженери, 1956, 120). Коли з’явився Мартинов, асистенти хірурга вже готувалися до операції (Донч., І, 1956, 371). Перед початком сцени автор звертається до художників, операторів, асистентів та освітлювачів — усіх, хто бере участь у складному процесі створення кінокартини (Довж., І, 1958, 185).
Цим терміном також називають початкову викладацьку посаду у вищому навчальному закладі, або ж особу, яка її обіймає. Наприклад, О. А. Гроссгейм став асистентом на кафедрі ботаніки (Видатні вітч. географи…, 1954, 140).
-
асистентка
АСИСТЕНТКА, -и, іменник жіночого роду. Жіночий відповідник до іменника «асистент» у значенні 1. У прикладі з художньої літератури: «Всі лаборантки почергово виконуватимуть обов’язки ваших асистенток» (Шовкопляс, «Інженери», 1956, стор. 133).
-
асистентський
Прикметник, що походить від іменника «асистент» та стосується його.
У художньому творі Смолича (І, 1958, 272) описується, як професор жестом покликав доктора Івановського, і обоє зникли за порогом асистенської.
-
асистенціалізм
Надмірне втручання держави в життя суспільства та його членів, що набуває форм надмірної опіки.
Система соціального захисту, що базується на діяльності та принципах роботи організацій громадянського суспільства.
-
асистолія
Раптове припинення скорочувальної функції серцевого мʼязу, що призводить до порушення роботи серця.
Повна зупинка серцевої діяльності, супроводжувана відсутністю електричних потенціалів у кардіоміоцитах (на електрокардіограмі реєструється як ізолінія).