• армяк

    Армяком називають матерію, яку роблять з вовни верблюда; її традиційно виготовляли представники тюркських та монгольських народів, зокрема татари, казахи й монголи.

    Це також назва верхнього довгого одягу, пошитого з грубої вовняної тканини (спочатку для нього використовували саме верблюжу вовну). Він має каптур, не має ґудзиків чи інших застібок, зав’язується ременем і за формою схожий на теплий халат.

  • армагеддон

    1. Згідно з доктриною релігійної організації Свідків Ієгови, це фінальна військова конфронтація між військами Христа та арміями Сатани, після якої виживуть лише послідовники цього віровчення, а решта людства зазнає загибелі.

    2. Це поняття також означає глобальну катастрофу апокаліптичного масштабу, що призводить до загибелі світу та знищення всього живого на нашій планеті.

  • армада

    Армада — це масштабне об’єднання бойових суден, літаків або танків.

    У переносному значенні це слово вживається для позначення чогось величезного за розмірами або кількістю, що вражає своєю могутністю чи масовістю.

  • армадил

    Значення слова «армадил» пояснюється у статті «армадили».

  • армадили

    Ця родина ссавців належить до ряду неповнозубих та відома також під назвою броненосцеві. Їхнім природним ареалом є американський континент. Характерною рисою цих тварин є тіло, покрите міцним кістковим панциром. Вони є одними з видів, на які традиційно полюють.

  • арманьяк

    Арманьяк — це міцний спиртний напій, схожий на коньяк.

    Його виробляють шляхом дистиляції вина в спеціальних апаратах: рідина нагрівається, стікаючи по каскаду круглих дисків, розташованих один над одним над джерелом тепла.

    Для нагрівання використовують виключно дрова дуба.

    Витримка напою відбувається поступово в кількох дубових бочках — спочатку у нових, а потім у більш вживаних, що запобігає надмірній концентрації танінів у готовому продукті.

    На відміну від коньяку, арманьяк інколи виготовляють із винограду одного врожаю; на етикетці такого продукту зазначають рік дистиляції та маркування «Millesime».

  • арматор

    Арматор — це судновласник або особа, яка використовує морське судно в своїй діяльності.

    Його обов’язками є підготовка судна до плавання, фінансове забезпечення рейсу, найм команди та призначення капітана, за дії якого арматор несе відповідальність.

  • арматура

    1. техн. Комплекс допоміжних пристроїв та елементів, необхідних для функціонування певного апарата, механізму або конструкції. Також: набір приладдя для організації електричного освітлення; електрообладнання. Для жорсткого кріплення патронів із лампами та абажурів застосовують різноманітну освітлювальну арматуру (Монтаж і ремонт …, 1956, 32).

    2. буд. У конструкціях із залізобетону – каркас із сталі; а також сукупність металевих елементів, що вбудовуються в матеріал або споруду для надання їм міцності. Не встигли оглянути, а вже зведено новий бетонний завод. Тепер для шлюзу та корпусів готують арматуру (Шер., Дружбою .., 1954, 88).

    3. заст. Озброєння, бойове спорядження; обладунки. У мистецтві: скульптурне чи живописне відтворення зброї та обладунків, яке використовується як декоративний елемент. Кімнату [полковника]… поділено на дві частини; у більшій із них розміщено арматуру (Кроп., V, 1959, 533).

  • арматурний

    Прикметник технічної та будівельної галузі, що стосується арматури (у значеннях 1 і 2). Наприклад, під час зведення фундаментів для обладнання трест активно використовував жорсткі каркаси та зварні сітки з арматури (журнал “Архітектура і будівництво”, №3, 1955 р., стор. 18).

    Також: такий, що виробляє арматуру (у значеннях 1 і 2). Наприклад, цех з виготовлення арматури.

    Також: призначений для арматури. Як приклад: три ряди колон підтримували неоштукатурену бетонну стелю, у якій був використаний арматурний дріт (Іван Ле, “Міжгір’я”, 1953 р., стор. 475).

  • арматурник

    Арматурник — це робітник, який займається виробництвом, монтажем або технічним обслуговуванням арматури (у першому та другому значеннях цього терміна).

    Як ілюстрація: арматурники монтують сталеві каркаси, тоді як зварники з’єднують електрозварюванням шви між елементами (за Ю. Яновським, II, 1958, 424).