Словник Української
1. (у фонетиці) такий, що утворюється за участю язика, коли його кінчик або передня частина стикається з альвеолами (ясенними горбками за верхніми зубами); ясенний.
2. (у фонетиці) такий, що має додаткове піднесення спинки язика до твердого піднебіння під час вимови, що надає звуку особливого, пом’якшеного тембру; палаталізований.
1. У фонетиці та лінгвістиці — такий, що утворюється за участю язика, коли його кінчик або передня частина спирається на альвеоли (ясенні горбики) та/або задню поверхню верхніх різців.
2. Про приголосний звук — який є за місцем творення альвеолярним або зубно-альвеолярним, наприклад, українські звуки [д], [т], [н], [л], [с], [з], що вимовляються з піднесенням кінчика язика до верхніх альвеол.
1. У фонетиці та анатомії — такий, що утворюється або розташований одночасно в області альвеол (ясен) та зубів; стосується місця утворення приголосних звуків, коли язик торкається або наближається до внутрішньої поверхні верхніх зубів та альвеол одночасно (наприклад, українські звуки [д], [т], [н], [л], [ц], [с], [з]).
1. (в анатомії та фізіології) Пов’язаний з альвеолами легень і кровоносними капілярами, що їх оточують; що стосується газообміну між повітрям у альвеолах і кров’ю в капілярах.
1. (в анатомії та медицині) Який стосується альвеол (легеневі мішечки) та клітин, що їх утворюють або вистилають; пов’язаний з будовою або функцією альвеолярного епітелію.
2. (в онкології) Стосується певного типу раку легень, що бере початок з клітин альвеол (наприклад, альвеолярно-клітинна карцинома).
Альвіан — власна назва, що позначає представника вигаданої раси гуманоїдів (ельфів) з фентезійного всесвіту Warhammer Fantasy Battles, які мешкають у лісах та відомі своєю близькістю до природи, довголіттям і високою магічною культурою.
Альвіан — власна назва, що може вживатися як антропонім або топонім у художніх творах, відеоіграх чи інших медіа, часто пов’язаних із фентезійною тематикою.
Похідне жіноче прізвище, утворене від чоловічого імені Альвіан (варіант латинського імені Albinus) за допомогою суфікса -івн(а), що вказує на батькові чи походження від батька з таким іменем; означає “дочка Альвіана”.
1. Патронімічне прізвище, утворене від чоловічого імені Альвіан, що позначає нащадка або сина Альвіана.
2. У літературному контексті — персонаж творів українського письменника Григора Тютюнника, лісничий Альвіанович, який став уособленням мудрості, зв’язку з природою та носієм народної етики.
Альвікіт — рідкісна магматична гірська порода, різновид лейкократового (світлого) граніту, що характеризується високим вмістом альбіту та специфічною порфіровою структурою з великими кристалами польового шпату в дрібнозернистій основній масі.
Альвікіт — власна назва конкретної геологічної формації або масиву, складеної однойменною породою, наприклад, в Українському щиті.
Альгофілія — у біології та екології: здатність деяких організмів (наприклад, окремих видів грибів, бактерій, тварин) нормально розвиватися та існувати в середовищах, багатих на водорості, або утворювати з ними тісні симбіотичні зв’язки.
Альгофілія — у психіатрії та сексології: парафілія, при якій сексуальне збудження або задоволення досягається через переживання болю або його завдання собі чи партнеру (синонім до мазохізму та садизму в клінічному контексті).