альвеолярно-дентальний

Значення

1. (Лінгвістика) –

   У фонетиці та лінгвістиці — такий, що утворюється за участю язика, коли його кінчик або передня частина спирається на альвеоли (ясенні горбики) та/або задню поверхню верхніх різців.

2. (Лінгвістика) –

   Про приголосний звук — який є за місцем творення альвеолярним або зубно-альвеолярним, наприклад, українські звуки [д], [т], [н], [л], [с], [з], що вимовляються з піднесенням кінчика язика до верхніх альвеол.

Правопис та відмінювання