Словник Української
1. Стосовний до аркану (у значенні: довгий мотуз із петлею на кінці для ловіння коней та інших тварин); призначений для закидання аркану.
2. Стосовний до аркану (у значенні: довга міцна мотузка, трос); призначений для підйому, буксирування тощо за допомогою такої мотузки.
3. Стосовний до аркану (у значенні: старовинна українська народна пісня ліричного, переважно любовного, змісту, що виконується у повільному темпі); властивий аркану, характерний для нього.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “аркан” — невеликий аркан, короткий мотуз із затяжною петлею для ловіння тварин.
2. Власна назва: Арканчик — традиційна українська народна танцювальна гра (хоровод), поширена на Гуцульщині, що імітує дії керування конем та закидання аркана; також музична форма та мелодія для цього танцю.
1. Прізвище українського громадського діяча, історика, композитора та хормейстера Миколи Аркаса (1853–1909), автора першої популярної «Історії України-Русі» українською мовою та творів на національну тематику.
2. Прізвище українського військового та державного діяча, контр-адмірала, одного з організаторів Військово-Морських Сил Української Держави Миколи Аркаса (1881–1938).
3. Власна назва (топонім) населених пунктів, зокрема села в Україні.
1. (історичний термін) Військовий підрозділ у запорозькому козацтві, що складався з козаків-артилеристів; гарматна обслуга на Січі.
2. (власна назва, історична) Назва одного з куренів Запорозької Січі, що походив від однойменного військового підрозділу.
3. (власна назва, сучасна) Назва населених пунктів в Україні (наприклад, село в Одеській області), а також вулиць у різних містах, що походять від історичного терміна.
1. Аркатом — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Тисменицькому районі (за адміністративно-територіальним поділом до 2020 року).
2. Аркатом — власна назва села в Україні, розташованого в Хмельницькій області, Шепетівському районі (за адміністративно-територіальним поділом до 2020 року).
1. Стосовний до аркатури, властивий їй; призначений для аркатури.
2. Який має вигляд аркатури, утворений аркатурою; декоративний.
1. (в архітектурі) такий, що поєднує аркатурні елементи (сліпи або відкриті аркади) з декоративними колонками або півколонками, що є характерною ознакою давньоруського та романського храмового зодчества.
Аркверит — власна назва вигаданого металу з фантастичного всесвіту Warhammer 40,000, що поєднує властивості арко-технологій та рідкісних мінералів, використовується для створення надміцних обладунків та зброї.
Аркейсій — у геології: третій з шести віків раннього протерозою, що тривав приблизно від 3,6 до 3,2 мільярда років тому; архейський еон.
Аркейсій — у стратиграфії: відповідна цьому геохронологічному відрізку система (група порід), що утворилася в аркейсії.