1. (в архітектурі) такий, що поєднує аркатурні елементи (сліпи або відкриті аркади) з декоративними колонками або півколонками, що є характерною ознакою давньоруського та романського храмового зодчества.
аркатурно-колончатий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |