1. Стосовний до аркатури, властивий їй; призначений для аркатури.
2. Який має вигляд аркатури, утворений аркатурою; декоративний.
аркатурний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Стосовний до аркатури, властивий їй; призначений для аркатури.
2. Який має вигляд аркатури, утворений аркатурою; декоративний.
Відсутні