1. У фізиці конденсованого стану — квазічастинка, що утворюється при зв’язку електрона з локальною деформацією кристалічної ґратки (поляроном) у двовимірних матеріалах, зокрема в графені, коли ефект сильної електрон-фононної взаємодії призводить до появи двох потенційних ям у конфігураційному просторі.

2. У теоретичній фізиці — стабільний зв’язаний стан двох поляронів (електронів, одягнених у хмару фононів), що можуть утворювати біполяронну рідину або брати участь у надпровідності.

1. Наявність двох протилежних полюсів, протилежних принципів, тенденцій, явищ тощо; двоїстість, двополярність.

2. У психіатрії: розлад особистості, що характеризується різкою зміною настрою між двома крайніми станами — маніакальним (піднесення, ейфорія) та депресивним (пригнічення); біполярний афективний розлад.

3. У політиці, міжнародних відносинах: структура світового порядку, за якої домінують дві наддержави, два політичні блоки або центри сили.

1. У психіатрії та психології — розмовна назва біполярного афективного розладу (БАР), психічного захворювання, що характеризується патологічними змінами настрою, де чергуються епізоди манії (або гіпоманії) та депресії.

2. У фізиці та техніці — пристрій або система, що має два протилежних полюси (наприклад, електричні, магнітні).

1. У фізиці: гіпотетична частинка, що має два магнітні полюси — північний і південний, на відміну від звичайного магніту або елементарної частинки (наприклад, електрона), які завжди є диполями.

2. У фантастиці та науково-фантастичній літературі: вигадана частинка або об’єкт, що є носієм магнітного заряду (магнітним монополем), часто з фантастичними властивостями.

Біплощина — у математиці, зокрема в геометрії, двовимірна плоска поверхня, що існує у чотиривимірному просторі або просторі вищої розмірності; аналог площини (двовимірного підпростору) у багатовимірній геометрії.

1. Літак, що має дві пари крил, розташовані одна над одною на різних рівнях.

2. (у спеціалізованих контекстах) Система або пристрій, що має дві плоскі, паралельні або розташовані одна над одною конструктивні частини (наприклад, біплан-снігоочисник).

1. Способність ходити на двох ногах, двоногість як особливість будови тіла та пересування деяких тварин (зокрема, птахів та людини).

2. У медицині — вроджена вада розвитку, що характеризується зрощенням нижніх кінцівок.

1. Правовий статус особи, яка одночасно має громадянство двох або більше держав; подвійне громадянство.

2. У біології: поширення виду або іншої таксономічної групи в двох географічно відокремлених, не суміжних регіонах.

Особа, яка має одночасно громадянство двох держав, подвійне громадянство.

1. Політична система, за якої в державі домінують дві основні політичні партії, що чергуються при владі, а вплив інших партій є обмеженим.

2. Історична угода або практика співпраці між двома провідними партіями, зокрема в законодавчому органі, для досягнення спільних цілей або подолання політичної кризи.