біполярон

Значення

1. (Фізика) –

   У фізиці конденсованого стану — квазічастинка, що утворюється при зв’язку електрона з локальною деформацією кристалічної ґратки (поляроном) у двовимірних матеріалах, зокрема в графені, коли ефект сильної електрон-фононної взаємодії призводить до появи двох потенційних ям у конфігураційному просторі.

2. (Фізика) –

   У теоретичній фізиці — стабільний зв’язаний стан двох поляронів (електронів, одягнених у хмару фононів), що можуть утворювати біполяронну рідину або брати участь у надпровідності.

Правопис та відмінювання