біполь

[bipolʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Фізика) –

    У фізиці: гіпотетична частинка, що має два магнітні полюси — північний і південний, на відміну від звичайного магніту або елементарної частинки (наприклад, електрона), які завжди є диполями.

  2. (Фізика) –

    У фантастиці та науково-фантастичній літературі: вигадана частинка або об’єкт, що є носієм магнітного заряду (магнітним монополем), часто з фантастичними властивостями.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. біполь, р. біполя, д. біполеві, з. біполя, о. біполем, м. біполеві, к. біполю

Більше записів