• алеред

    Алеред — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі (до 2020 року).

  • алет

    1. У давньогрецькій міфології — одна з трьох Горгон, сестра Медузи та Стенно, безсмертна жінка-чудовисько зі зміями замість волосся, погляд якої перетворював на камінь.

    2. У сучасній українській мові (рідко) — символ жаху, невблаганної небезпеки або жахливого, огидного виду; втілення чогось страшного.

  • алігат

    1. Великий плазун родини алігаторових, що мешкає у прісних водоймах Північної Америки та Китаю; відрізняється від крокодила ширшою мордою та іншим розташуванням зубів.

    2. Рідкий метал сріблясто-білого кольору, хімічний елемент з атомним номером 13 (символ Al); легкий, м’який, стійкий до корозії, широко застосовується в промисловості (застаріла або спеціалізована назва алюмінію).

  • алігативний

    1. (у логіці та лінгвістиці) Позначає такий спосіб висловлювання, де твердження не стверджує істинності чи хибності, а лише встановлює зв’язок між об’єктами або поняттями, часто у формі рівності або тотожності (наприклад, у реченні “Це означає, що…”).

    2. (у правознавстві) Стосовний до алігації, тобто до заповнення прогалин у законодавстві шляхом аналогії або посилання на норми, що регулюють подібні відносини.

  • алігативність

    1. У логіці та семіотиці — властивість деяких тверджень або термінів, що означає їхню здатність виражати відношення рівності, тотожності або тотожне співвідношення між об’єктами, поняттями або класами.

    2. У лінгвістиці — характеристика зв’язку між компонентами вислову, за якої один компонент (найчастіше присудок) тотожно ототожнюється з іншим або вказує на його клас, що відрізняє такі конструкції від атрибутивних чи предикативних.

  • алігаторний

    1. Який стосується алігаторів, властивий їм; споріднений з алігаторами.

    2. Який нагадує за зовнішнім виглядом або фактурою шкіру алігатора (переважно про матеріал, шкіру, пластик).

  • алігація

    1. У медицині — хірургічна операція, що полягає в пересадці (трансплантації) кісткової тканини, взятого від донора, для заміщення дефекту кістки реципієнта.

    2. У біології та трансплантології — процес пересадки органу, тканини або клітин від одного організму (донора) іншому організму того самого виду (реципієнту), який не є генетично ідентичним.

  • алідадний

    1. Стосунковий до алідади (візирної лінійки на геодезичних та астрономічних інструментах), призначений для неї або пов’язаний з її використанням.

    2. У складі терміна “алідадний круг” — допоміжний кутомірний круг у деяких геодезичних інструментах (наприклад, у теодоліті), що обертається разом з алідадою і служить для відліку кутів.

  • аліестезія

    Аліестезія — у медицині: порушення чутливості, при якому подразнення сприймається не в місці його застосування, а на іншій ділянці шкіри.

  • алієстезія

    Алієстезія — у психології та психіатрії: порушення сприйняття власного тіла, при якому людина відчуває, що окремі частини її тіла (наприклад, кінцівки) змінили свою форму, розмір, вагу або навіть відокремилися.

    Алієстезія — у неврології: рідкісний симптом, що виникає при ураженні тім’яної частки мозку, який характеризується ілюзорним відчуттям відсутності, подвоєння або переміщення частини власного тіла, часто викликаний рухом або тактильним подразненням.