Значення
- (Логіка) –
У логіці та семіотиці — властивість деяких тверджень або термінів, що означає їхню здатність виражати відношення рівності, тотожності або тотожне співвідношення між об’єктами, поняттями або класами.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці — характеристика зв’язку між компонентами вислову, за якої один компонент (найчастіше присудок) тотожно ототожнюється з іншим або вказує на його клас, що відрізняє такі конструкції від атрибутивних чи предикативних.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. алігативність, р. алігативності, д. алігативності, з. алігативність, о. алігативністю, м. алігативності, к. алігативносте