Афаноплазмодій — у мікології: плазмодій (вегетативне тіло у вигляді багатоядерної протоплазматичної маси) слизовиків (міксоміцетів), який не має оболонки та не виявляє видимих рухів, характерний для певних стадій розвитку цих організмів.
-
афарей
Афарей — у давньогрецькій міфології: цар Мессенії, син Перієра та Горгофони, чоловік Арени, батько близнюків Ідаса та Лінкея, учасник походу аргонавтів.
-
афаретид
Афаретид — у давньогрецькій міфології: син Афарея, царя Мессенії, до якого належали Ідас та Лінкей, відомі своєю участю в низці міфів (протистояння з Діоскурами, полювання на Калідонського вепра тощо).
-
афая
Афая — власна назва давньогрецької богині, шанованої на острові Егіна, яку ототожнюють з богинею-матір’ю, а також з Артемідою чи Бритомартідою; відома завдяки храму VI ст. до н.е. та циклу скульптурних фронтонів на острові Егіна.
-
аутотопагнозія
Аутотопагнозія — порушення схеми тіла, при якому людина не усвідомлює або заперечує наявність у неї певної частини тіла (наприклад, паралізованої кінцівки), часто внаслідок ураження тім’яної частки мозку.
-
аутотренінг
1. Психологічна техніка самовпливу та самоконтролю, що полягає у використанні спеціальних вправ (самовнушень, формул, образів) для досягнення стану психофізіологічного розслаблення, зняття стресу, усунення болю або формування бажаних психічних якостей.
2. Система методів та прийомів психічного самонавчання та саморегуляції, спрямована на розвиток здатності людини керувати своїми емоційними станами, увагою та фізіологічними процесами.
-
аутофілія
Аутофілія — психологічний термін, що означає любов до самого себе, самозакоханість або надмірну концентрацію на власній особі, яка може досягати ступеня нарцисизму.
Аутофілія — у сексології: форма сексуальної поведінки, при якій людина відчуває сексуальне збудження або задоволення від власного тіла, його споглядання або фізичного дослідження.
-
аутоцентричний
1. (у філософії, соціології) Такий, що розглядає себе, власну культуру чи соціальну групу як центральну, основну або найважливішу точку відліку, часто з ігноруванням або применшенням значення інших.
2. (у психології) Зосереджений на власному внутрішньому досвіді, переживаннях та інтересах; що сприймає світ виключно через призму особистого «я».
3. (у техніці, механіці) Такий, що має власний, вбудований центр обертання або вісь симетрії; автономний щодо зовнішніх опорних точок.
-
аутоцільовий
1. Такий, що має метою самого себе; самодостатній, самодоцільний.
2. У лінгвістиці: такий, що стосується власних цілей мови або мовленнєвої діяльності, незалежних від зовнішніх факторів.
-
аутрайт
1. У фінансах та бізнесі — вид угоди, за якої валюта купується або продається за фіксованим курсом з доставкою на певну дату в майбутньому, на відміну від угод на умовах спот (миттєвих розрахунків).
2. У праві — повна, безумовна та безвідклична угода або право, що не містить додаткових умов чи обмежень.