1. Такий, що має метою самого себе; самодостатній, самодоцільний.
2. У лінгвістиці: такий, що стосується власних цілей мови або мовленнєвої діяльності, незалежних від зовнішніх факторів.
аутоцільовий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |