drevosliv.com

Словник Української

  • антигомографія

    1. У математиці, зокрема в теорії графів — властивість двох графів бути антигомоморфними, тобто існування бієкції між множинами їхніх вершин, така, що вершини суміжні в одному графі тоді й лише тоді, коли вони не суміжні в іншому.

    2. У лінгвістиці — явище, коли два слова або словосполучення мають однакове написання (гомографія), але їхні значення протилежні або антонімічні (наприклад, “замок” як споруда та “замок” як пристрій, хоча тут більше підходить “омографія”, а термін “антигомографія” вживається рідко в спеціалізованих контекстах для позначення саме антонімічних пар).

  • антигомоморфізм

    1. В алгебрі та теорії категорій — відображення між двома алгебричними структурами (наприклад, групами, кільцями, напівгрупами) або об’єктами категорій, яке зберігає операції, але змінює порядок їх виконання; якщо φ: A → B є антигомоморфізмом, то для будь-яких елементів x, y з A виконується φ(x·y) = φ(y)·φ(x), де крапка позначає відповідну бінарну операцію.

    2. У теорії напівгруп та теорії кілець — гомоморфізм, що обертає множення; відображення, яке є мультиплікативним, але антикомутативним відносно операції множення (тобто переставляє множники у зворотному порядку).

  • антигона

    1. У давньогрецькій міфології — донька царя Едіпа та Іокасти, сестра Етеокла та Полініка, яка супроводжувала сліпого батька у вигнанні, а згодом порушила заборону царя Креонта і поховала свого брата Полініка, за що була засуджена на смерть.

    2. Персонаж однойменної трагедії давньогрецького драматурга Софокла, що втілює ідею вірності родинному обов’язку та божественним законам навіть ціною власного життя.

    3. (переносно) Жінка або дівчина, яка проявляє незламність, жертовність, готовність до самопожертви заради високих моральних принципів або родини.

  • антидержавний

    1. Спрямований проти держави, її інституцій, суверенітету чи територіальної цілісності; що має на меті підрив, ослаблення або ліквідацію державного ладу.

    2. Протилежний інтересам держави, що завдає шкоди її безпеці, стабільності чи авторитету.

    3. Характеризує дії, діяльність, ідеї, пропаганду або установи, які протистоять існуючій державній владі та вживаються як оцінний термін.

  • антидетонувальний

    1. Який запобігає детонації (вибуховому згорянню палива в двигуні внутрішнього згоряння), знижує схильність палива до детонації.

    2. Таке, що стосується речовин (антидетонаторів), які додають до палива для запобігання детонації.

  • антидетонуючий

    1. Який запобігає детонації (вибуховому згорянню палива в двигуні внутрішнього згоряння) або знижує її ймовірність.

    2. Який стосується речовин (антидетонаторів), що додаються до палива для підвищення його детонаційної стійкості (наприклад, тетраетилсвинець).

  • антидзвінний

    1. Створений для протидії або запобігання дзвінковим викликам, повідомленням або іншим сповіщенням на мобільних пристроях, особливо в контексті захисту від телефонного шахрайства (антидзвінний захист, антидзвінний додаток).

    2. Позначає технологію, програмне забезпечення або функцію, що ідентифікує та блокує небажані, невідомі або потенційно небезпечні вхідні дзвінки.

  • антидинатронний

    1. (у фізиці) Пов’язаний з антидинатроном — гіпотетичною елементарною частинкою, що є античастинкою до динатрона (гіпотетичної частинки з нульовим електричним зарядом).

    2. (у техніці) Стосовний до методу або пристрою, призначеного для усунення або компенсації динатронного ефекту (небажаного вторинного випромінювання електронів) в електронно-променевих приладах, таких як вакуумні лампи або клістрони.

  • антидискретний

    1. (у математиці, фізиці, інформатиці) Такий, що не є дискретним; суцільний, неперервний, континуальний. Протилежне до дискретний. Описує величини, множини, системи або процеси, які не мають чітко виражених окремих станів чи значень, а змінюються плавно в певному діапазоні.

    2. (у лінгвістиці, семіотиці) Такий, що стосується неперервного, нечленованого потоку інформації або мовлення, який не піддається природному розбиттю на чіткі, ізольовані одиниці (на відміну від дискретного знака).

  • антидиференціювання

    1. Математична операція, обернена до диференціювання, що полягає у знаходженні функції за відомою її похідною або диференціалом; інтегрування.