антигона

Значення

1. (Література) –

   У давньогрецькій міфології — донька царя Едіпа та Іокасти, сестра Етеокла та Полініка, яка супроводжувала сліпого батька у вигнанні, а згодом порушила заборону царя Креонта і поховала свого брата Полініка, за що була засуджена на смерть.

2. (Література) –

   Персонаж однойменної трагедії давньогрецького драматурга Софокла, що втілює ідею вірності родинному обов’язку та божественним законам навіть ціною власного життя.

3. (Література) –

   (переносно) Жінка або дівчина, яка проявляє незламність, жертовність, готовність до самопожертви заради високих моральних принципів або родини.

Правопис та відмінювання