антидискретний

1. (у математиці, фізиці, інформатиці) Такий, що не є дискретним; суцільний, неперервний, континуальний. Протилежне до дискретний. Описує величини, множини, системи або процеси, які не мають чітко виражених окремих станів чи значень, а змінюються плавно в певному діапазоні.

2. (у лінгвістиці, семіотиці) Такий, що стосується неперервного, нечленованого потоку інформації або мовлення, який не піддається природному розбиттю на чіткі, ізольовані одиниці (на відміну від дискретного знака).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |