1. (хімія) Застаріла назва групи хімічних елементів, що включає лантан та 14 наступних за ним елементів (від церію до лютецію), нині загальноприйнятою назвою для якої є «лантаноїди».

2. (мінералогія) Рідкісний мінерал класу силікатів, фосфат лантану та інших рідкісноземельних елементів, що зустрічається у вигляді дрібних кристалів.

Лантановмісність — властивість мінералів, сплавів, технічних матеріалів або геологічних об’єктів містити у своєму складі лантан та інші рідкісноземельні елементи лантаноїдної групи.

Лантановмісність — кількісна характеристика, що виражає вміст (концентрацію) лантаноїдів у певній речовині, руді, мінералі ато технологічному продукті.

Лантаноїд — хімічний елемент, що належить до групи з 15 металів (від лантану до лютецію в періодичній системі), які мають схожі властивості через послідовне заповнення 4f-електронного рівня.

Лантаноїд — представник групи лантаноїдів, до якої традиційно також зараховують лантан, хоча формально він не має 4f-електронів.

лантаноїди — група з 15 хімічних елементів (від лантану до лютецію), що належать до f-елементів і мають схожі хімічні властивості через послідовне заповнення 4f-орбіталей; розташовані в шостому періоді періодичної системи, часто називаються рідкоземельними металами разом із скандієм та ітрієм.