Словник Української Мови
Апраксія — неврологічний синдром, при якому порушується здатність до виконання заучених цілеспрямованих рухів та дій (наприклад, застосування знайомих предметів, одягання) за відсутності парезів, порушень координації або розумових вад.
Апраксія — втрата або порушення складної форми діяльності (праксису), коли людина не може виконати певні рухи за командою або за зразком, хоча фізично здібна їх зробити і розуміє поставлене завдання.
Апрактоагнозія — неврологічний синдром, при якому порушується здатність виконувати цілеспрямовані рухи та дії (апраксія) поєднується з порушенням сприйняття та розпізнавання предметів чи просторових зв’язків (агнозія), часто внаслідок ураження тім’яної частки головного мозку.
Апресорій — у біології та медицині: спеціалізований орган прикріплення у деяких паразитичних організмів (наприклад, у грибів або червів), за допомогою якого вони фіксуються на поверхні тіла господаря.
Апресорій — у ботаніці: утворення у вигляді розширення на кінчику гіфи (нитчастого відростка) гриба, що слугує для міцного прилипання до рослинної тканини та подальшого проникнення в неї.
Апрет (від фр. apprêt) — 1. Спеціальна хімічна обробка тканин, що надає їм певних властивостей: жорсткості, гладкості, блиску, несминаємості, водостійкості тощо.
Апрет — 2. Складова речовина (наприклад, крохмаль, смола, клей), що використовується для такої обробки.
Апрет — 3. Застаріле позначення для підготовчого ґрунтового шару в живописі або лаківницьких роботах.
Апрета — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі.
1. (від фр. approuver — схвалювати) Про документ, рішення, план тощо: такий, що отримав офіційне схвалення, затвердження від уповноваженої особи чи інстанції; затверджений, санкціонований.
2. (спец.) Про зразок міри чи вимірювального приладу: такий, що офіційно визнаний відповідним встановленим державним стандартам і дозволений до застосування; клеймений.
1. (у фармакології) Стосовний до препарату “Апретолам” (торговельна назва), що є транквілізатором з групи бензодіазепінів.
2. (у медицині) Який має властивості, подібні до апретоламу (ефект зниження тривоги, заспокоєння, міорелаксації).
Апретувальний (від фр. apprêt — приготування, обробка) — стосовний до апретування, призначений для апретування (обробки) тканин або інших матеріалів з метою надання їм певних властивостей (щільності, гладкості, м’якості, блиску, жорсткості тощо).
Апретувальний — такий, що стосується заключної обробки, оздоблення, підготовки виробу до фінального вигляду (у текстильній, паперовій, шкіряній промисловості).
Апретування — власна назва технологічного процесу в гірничій справі, при якому руда або корисна копалина піддається попередній обробці (наприклад, дробленню, подрібненню, збагаченню) безпосередньо на місці її видобутку, зазвичай у підземних виробках.
Апретування — власна назва методу збагачення корисних копалин шляхом їхнього попереднього механічного або фізико-хімічного перетворення в шахті або розрізі з метою зменшення обсягів матеріалу, що підлягає транспортуванню на поверхню та подальшій переробці.
1. Тимчасова зупинка дихання, що може виникати під час сну (синдром обструктивного апное сну), або в інших станах, часто спричинена розслабленням м’язів гортані та перекриттям дихальних шляхів.
2. У медицині — будь-яка короткочасна зупинка зовнішнього дихання, наприклад, у новонароджених або при деяких неврологічних захворюваннях.