Словник Української Мови
1. (техн.) Призначений для адсорбції, що стосується адсорбера (апарата для поглинання газів, парів або розчинених речовин поверхнею твердого тіла). Наприклад: адсорберна колона, адсорберна установка.
2. (хім., фіз.) Пов’язаний з явищем або властивістю адсорбції, що має здатність до адсорбування. Наприклад: адсорберний матеріал, адсорберна поверхня.
1. (у фізиці та хімії) Який має властивість адсорбувати, тобто поглинати (вбирати) гази, пари або розчинені речовини поверхнею твердого тіла або рідини.
2. (у техніці) Призначений для адсорбції, що стосується процесу адсорбції або використовується в ньому (наприклад, про адсорбційні методи очищення).
1. (у фізиці та хімії) Такий, що зазнав адсорбції; утриманий на поверхні твердого тіла або рідини за рахунок молекулярних сил (про речовину, молекули, атоми тощо).
2. (переносно) Такий, що був сприйнятий, засвоєний або поглинений (про інформацію, знання, впливи).
1. Фізико-хімічна властивість речовини (твердого тіла або рідини) поглинати та утримувати на своїй поверхні молекули, атоми або іони іншої речовини з навколишнього середовища (газу, пари або розчину).
2. Кількісна характеристика цієї властивості, що виражає максимальну кількість речовини, яка може бути поглинена одиницею маси або площі поверхні адсорбенту за певних умов.
1. Фізико-хімічна властивість речовини (твердого тіла або рідини) поглинати (адсорбувати) на своїй поверхні молекули, атоми або іони іншої речовини з навколишнього середовища (газу, пари або розчину).
2. Кількісна характеристика, міра цієї властивості, що визначається кількістю речовини, яка може бути адсорбована одиницею маси або площі поверхні адсорбенту за певних умов.
1. (у фізиці, хімії) речовина, яка здатна адсорбувати (поглинати поверхневим шаром) інші речовини з газового або рідкого середовища.
2. (у медицині, фармакології) лікарський засіб або матеріал (наприклад, активоване вугілля, біла глина), що має високу адсорбційну здатність і застосовується для поглинання та виведення з організму шкідливих речовин, токсинів, бактерій.
1. (у фізиці та хімії) Який має властивість адсорбувати, тобто поглинати (вбирати) гази, пари або розчинені речовини поверхнею твердого тіла або рідини.
2. (у медицині, фармакології) Пов’язаний з адсорбцією, що стосується засобів (наприклад, ліків), здатних поглинати та зв’язувати на своїй поверхні шкідливі або надлишкові речовини з організму.
1. Фізико-хімічний процес, при якому молекули, атоми або іони газу, пари або розчиненого речовини (адсорбату) концентруються на поверхні твердого тіла або рідини (адсорбенту), утворюючи на ній тонкий шар.
2. У технологічному та промисловому контексті — метод очищення, розділення або вилучення речовин із газових або рідких сумішей шляхом їх затримання на поверхні спеціальних матеріалів (наприклад, активованого вугілля, силікагелю, цеолітів).
1. (у фізиці та хімії) Такий, що має здатність до адсорбції, тобто до поглинання (концентрації) речовини з газу або розчину на поверхні твердого тіла або рідини.
2. (у техніці, медицині, побуті) Такий, що призначений для адсорбції; поглинальний, вбиральний.
Адіаспора — частина української діаспори, яка проживає на території Афріки.