1. (в оптиці) такий, що позбавлений астигматизму; що дає чітке зображення без спотворень по всій площині поля зору (про оптичну систему, лінзу тощо).
-
анастигматний
1. (в оптиці) такий, що позбавлений астигматизму — аберації оптичної системи, яка викликає спотворення зображення через незбігання фокусів для променів, що поширюються в різних площинах; стосується високоякісних об’єктивів, що дають чітке зображення без спотворень по краях поля зору.
2. (про об’єктив, лінзу) сконструйований такий, що має виправлену астигматичну аберацію та кривину поля зображення, завдяки чому забезпечує різкість зображення по всій площині кадру.
-
анастомоз
1. (в медицині) природне або штучне з’єднання між двома порожнистими органами, судинами або протоками в організмі, що забезпечує сполучення їхніх порожнин і додатковий шлях для переміщення рідин (наприклад, крові, лімфи, жовчі).
2. (в ботаніці) злиття або з’єднання між собою судин, каналів або гілок у рослин (наприклад, зрощення жилок у листі, з’єднання гіф грибів).
3. (в географії) з’єднання між собою двох річкових рукавів, проток, що утворюють мережу на вододілі.
-
анастральний
1. (у фантастичній літературі, переважно у всесвіті Гаррі Поттера) такий, що не має здатності до чаклунства; магічно безпорадний, нечарівний (про людину).
2. (переносно) такий, що позбавлений якоїсь важливої внутрішньої якості, здатної надавати особливий статус або можливості; звичайний, нічим не визначний.
-
анастрофе
1. У риториці та поетиці — стилістична фігура, що полягає в інверсії (перестановці) звичайного порядку слів у реченні або словосполученні для надання вислову більшої виразності, емоційності або ритмічності; наприклад, “Пішов я в ліс” замість “Я пішов у ліс”.
2. У астрономії — рідкісний термін, що може позначати поворот або зміну орієнтації осі обертання небесного тіла, але частіше вживається його синонім “інверсія”.
-
анатомо-фізіологічний
1. Пов’язаний з будовою (анатомією) та життєдіяльністю (фізіологією) організму або його частин, що стосується їх спільного вивчення.
2. Характерний для анатомічних ознак та фізіологічних процесів, що розглядаються в єдності.
-
анатомуватися
1. Піддаватися анатомуванню, розтину з метою вивчення будови тіла.
2. Розбиратися, аналізуватися детально, до найменших складових частин (переносне значення).
-
анатоноз
Анатоноз — у давньогрецькій міфології: один з чотирьох коней, що впрягалися в колісницю бога Геліоса (бога Сонця); його ім’я перекладається як «той, що піднімається» або «східний».
-
анатропний
1. (у філософії, соціології) Такий, що протиставляється людському, людському роду; нелюдський, позбавлений людських якостей або ворожий людині.
2. (у природничих науках) Пов’язаний із факторами або середовищем, що не залежать від діяльності людини; природний, що існує поза впливом людської цивілізації.
-
анафемствуватися
1. (рідк.) Піддаватися анафемі, прокляттю; бути відлученим від церкви.
2. (перен., заст.) Зазнавати різкого осуду, відкидання; ставати предметом засудження або цькування.