1. (в оптиці) такий, що позбавлений астигматизму; що дає чітке зображення без спотворень по всій площині поля зору (про оптичну систему, лінзу тощо).
анастигматичний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Словник Української Мови
Буква
1. (в оптиці) такий, що позбавлений астигматизму; що дає чітке зображення без спотворень по всій площині поля зору (про оптичну систему, лінзу тощо).
Відсутні