Наука, що вивчає живі організми (мікроорганізми, пилок, спори тощо), які перебувають у повітрі, їхній склад, розподіл, поширення та вплив на навколишнє середовище, здоров’я людей, тварин і рослин.

Частина біосфери, що включає повітряний простір, у якому мешкають організми, пристосовані до постійного або тимчасового перебування в атмосфері (наприклад, птахи, комахи, мікроорганізми, що переносяться повітряними потоками).

Аеробомба — авіаційна бомба, призначена для скидання з літаків або інших літальних апаратів, яка детонує при ударі об ціль або на певній висоті.

Аеробомба — застаріла назва для протитанкової керованої ракети повітряного базування, що застосовувалася на ранніх етапах розвитку цього виду озброєння.

Аеробуєр — власна назва українського підприємства, що спеціалізується на виробництві та продажу систем очищення води (фільтрів) та повітря, а також інших товарів для здорового способу життя.

1. Спеціальний залізничний вагон, обладнаний авіаційним двигуном і повітряним гвинтом (пропелером) для створення тяги, що використовувався у першій половині XX століття для швидкісного сполучення.

2. Швидкісний автомотриса або дизель-поїзд сучасної конструкції, що асоціюється з високою швидкістю руху завдяки обтічній формі та потужному двигуну.

1. (у техніці, металургії) Властивість металу, сплаву або іншого матеріалу містити дрібні порожнини (газові міхури), що виникають у результаті насичення розплаву газами під час виробництва; пористість, газонасиченість.

2. (у сільському господарстві, ґрунтознавстві) Ступінь насиченості ґрунту повітрям, що забезпечує дихання коренів рослин і життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів; повітряний режим ґрунту.

Аерогідролабораторія — спеціалізована науково-дослідна лабораторія, призначена для проведення експериментів та випробувань моделей літальних апаратів, суден або інших об’єктів у штучно створених умовах, що імітують одночасну дію повітряного та водного середовищ (аеро- та гідродинамічні навантаження).

Аерогідромеханіка — розділ механіки суцільних середовищ, що вивчає закони рівноваги та руху рідин і газів, а також їх взаємодію між собою та з твердими тілами; об’єднує гідромеханіку та аеромеханіку.

Аерогравіметр — високоточний прилад для вимірювання сили тяжіння (прискорення вільного падіння) з борту літального апарату (літака, вертольота) під час руху.

Аерогравіметр — гравіметр, призначений для відносних вимірювань сили тяжіння в повітрі, що дозволяє швидко проводити гравіметричну зйомку великих і важкодоступних територій.