1. (у техніці, металургії) Властивість металу, сплаву або іншого матеріалу містити дрібні порожнини (газові міхури), що виникають у результаті насичення розплаву газами під час виробництва; пористість, газонасиченість.
2. (у сільському господарстві, ґрунтознавстві) Ступінь насиченості ґрунту повітрям, що забезпечує дихання коренів рослин і життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів; повітряний режим ґрунту.