1. Поле, де вирощують бавовник.

2. Місце, де обробляють бавовну (очищають, треплють тощо).

1. Скорочене позначення для Британської археологічної асоціації (British Archaeological Association), міжнародної організації, що займається дослідженням та збереженням археологічної спадщини.

2. Скорочене позначення для Бюро авіаційної безпеки (Bureau of Aviation Safety) — органу, відповідального за розслідування авіаційних подій у деяких країнах.

3. Скорочення від “база авіаційної вірності” (або подібних термінів), що може використовуватися в спеціалізованих контекстах авіації чи лояльності авіакомпаній.

1. (діал.) Бабіш — те саме, що бабій (великий, грубий чоловік, або чоловік похилого віку).

2. (власна назва) Бабіш — українське прізвище.

1. (діалектне) Ставати бабою, набувати рис, властивих бабі; старіти, втрачати привабливість або енергію.

2. (переносне значення, розмовне) Поводитися мляво, нерішуче, боязко; виявляти малодушність.

1. (від англ. Babbitt metal) Антифрикційний сплав на основі олова або свинцю з додаванням сурми, міді та інших елементів, що використовується для виготовлення підшипникових вкладишів; бабіт.

2. (від прізвища американського письменника Сінклера Льюїса) Персонаж роману Сінклера Льюїса “Беббіт” (1922), тип самовдоволеного, конформістського представника американського середнього класу; називно також типова особа такого складу.

1. Бабіруса (Babyrousa) — рід парнокопитних ссавців родини свиневих, що мешкають на островах Індонезії (Сулавесі, Тогіан, Сула, Буру); характерною ознакою самців є довгі верхні ікла, що ростуть вертикально вгору та загинаються назад, іноді проростаючи крізь шкіру верхньої щелепи.

2. Бабіруса — загальна назва тварин виду Babirusa (зокрема, Babirusa babyrussa), відомої як “свиня-олень”; має рідке шерстяне покриття, довгі ноги та витягнуту морду.

1. Розмовна назва метелика-біланки капустяної (Pieris brassicae), шкідника капустяних культур, який має білі крила з чорними плямами.

2. Заст. або рег. Зменшувально-пестлива форма до слова “баба” у значенні жінка, дружина.

3. Рідкісна назва рослини з родини айстрових (Achillea millefolium), більш відомої як деревій звичайний або тисячолистник.

Ба́бінгтоніт — рідкісний мінерал класу силікатів, гідросилікат кальцію та заліза з формулою Ca₂(Fe²⁺,Mn)Fe³⁺Si₅O₁₄(OH), що кристалізується в триклінній сингонії; утворює призматичні кристали темно-зеленого, чорного або коричневого кольору.

1. (діал.) Те саме, що бабійка — великий металевий посуд (казан) для приготування їжі, зокрема на велику кількість людей, під час сільських заходів або для тварин.

2. (заст., діал.) Людина, яка варить їжу в такому посуді; кашевар, кухар на селі під час спільних робіт або свят.

3. (власна назва, переносно) Прізвисько або прізвище, що походить від зазначених значень.

1. Релігійно-політичний рух та релігійна доктрина, що виникла в Ірані в середині XIX століття на основі вчень Баба (Сейїда Алі-Мухаммада), який проголосив себе “Брамою” до приходу нового богоявлення; передвісник бахаїзму.

2. Сукупність релігійних і філософських поглядів, принципів і практик, характерних для послідовників бабізму.