1. Міцна яскраво-червона фарба для фарбування дерева, металу або тканини, що отримується з соку тропічної рослини Bixa orellana (орлеанського дерева); також — сам цей барвник у вигляді порошку або брикету.

2. (переносне значення) Про щось яскраво-червоного, насичено-червоного кольору, зазвичай у виразі “горіти, як бакан”.

3. (морська термінологія) Великий плавучий знак (поплавок, буй), що встановлюється на якорі для позначення небезпечних місць, фарватерів, місць занурених об’єктів тощо; зазвичай має конусоподібну або циліндричну форму та пофарбований у яскравий, переважно червоний, колір.

1. Сухі харчові продукти (крупи, борошно, макаронні вироби, цукор, сіль, чай, кава, спеції тощо), що зберігаються довгий час без особливих умов.

2. Відділ у продовольчому магазині або спеціалізований магазин, де продають такі продукти.

1. Власна назва: жіночий варіант прізвища Бакалійник.

2. Рідкісне: жінка, яка працює в бакалійній торгівлі або володіє бакалійною лавкою; продавчиня бакалійних товарів.

1. Власник або продавець бакалійної лавки; торговець бакалійними товарами.

2. Робітник, що займається виробництвом або розфасуванням бакалійних товарів (наприклад, круп, борошна, макаронних виробів).

1. (істор.) Учень або випускник середньої школи (гімназії, реального училища) в Австро-Угорщині, а згодом — у Західній Україні (Галичині, Буковині, Закарпатті) до середини XX століття; також узагальнена назва молодої особи з середньою освітою.

2. (перен., розм., часто ірон.) Молода, недосвідчена людина, яка щойно здобула освіту і виявляє певну пихатість або зарозумілість через це; школяр, недоуч.

1. Власна назва селища міського типу в Україні, розташованого в Скадовському районі Херсонської області, на березі Чорного моря.

2. Власна назва мису (Бакальська коса) та прилеглої до нього бухти на північно-західному узбережжі Чорного моря, на території Херсонської області.

3. (У значенні загального терміна) Мілководна морська затока або лиман, відокремлений від моря піщаною косою; характерний тип берега для північно-західного Причорномор’я.

Перший ступінь вищої освіти в системі бакалавр-магістр, який надає базові знання та вміння з обраного напряму підготовки і завершується присудженням освітнього ступеня “бакалавр”.

Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, що відповідає повній загальній вищій освіті, та документ (диплом), який його засвідчує.

Система організації навчального процесу, спрямована на підготовку фахівців зі ступенем бакалавра.

Перший освітній ступінь вищої освіти, який надає базові знання та практичні навички у певній галузі і зазвичай передує ступеню магістра.

Освітня програма або період навчання, що веде до здобуття кваліфікації бакалавра.

Стан, звання або кваліфікація особи, яка успішно завершила відповідну програму вищої освіти та отримала диплом бакалавра.

1. Перший академічний ступінь у системі вищої освіти, який набувається після закінчення базового вищого навчання (зазвичай тривалістю 3-4 роки) та успішного захисту кваліфікаційної роботи; особа, що здобула цей ступінь.

2. У деяких країнах — молодший науковий ступінь або вчена ступінь, що існувала в Україні до 1917 року та в університетах Західної Європи.

3. У середньовіччі — молодий лицар, що перебував на службі у сюзерена і ще не мав власного герба.

1. Власна назва села в Україні, зокрема села у складі Білоцерківської міської громади Білоцерківського району Київської області.

2. (рідко, заст.) Власна назва колишнього села (нині у складі міста) в Україні, зокрема історичної місцевості у південній частині міста Одеси, колишнього передмістя.

3. (переносно, жарт.) Про віддалену, глуху або маловідому місцевість (за аналогією з відомим висловом «куди Макар телят не гнав»).