Значення
- (Історія) –
(істор.) Учень або випускник середньої школи (гімназії, реального училища) в Австро-Угорщині, а згодом — у Західній Україні (Галичині, Буковині, Закарпатті) до середини XX століття; також узагальнена назва молодої особи з середньою освітою.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм., часто ірон.) Молода, недосвідчена людина, яка щойно здобула освіту і виявляє певну пихатість або зарозумілість через це; школяр, недоуч.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бакаляр, р. бакаляра, д. бакалярові, з. бакаляра, о. бакаляром, м. бакалярі, к. бакаляре