бакалавр

Значення

1. (Освіта) –

   Перший академічний ступінь у системі вищої освіти, який набувається після закінчення базового вищого навчання (зазвичай тривалістю 3-4 роки) та успішного захисту кваліфікаційної роботи; особа, що здобула цей ступінь.

2. (Історія) –

   У деяких країнах — молодший науковий ступінь або вчена ступінь, що існувала в Україні до 1917 року та в університетах Західної Європи.

3. (Історія) –

   У середньовіччі — молодий лицар, що перебував на службі у сюзерена і ще не мав власного герба.

Правопис та відмінювання